- поколупаний
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до поколупати 1).2) у знач. прикм. Вкритий тріщинами, заглибинами; потрісканий, поколений.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поколупаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови